Независимый сайт адвокатов Украины
«Не следует доверять человеку, который, утверждая что-либо, кладет руку на сердце» (Лихтенберг Г.)

[ 30 August 2016 | Просмотров 240 ]

Обыск у адвоката с проверкой личной корреспонденции может быть признан допустимым вмешательством — Евросуд

Европейский суд по правам человека полагает, что вмешательство в работу адвоката и доступ к адвокатской тайне в рамках расследования уголовных дел в отношении клиентов адвоката, могут быть признаны законными и допустимыми в демократическом обществе. Главным критерием для этого является соблюдение установленной национальным законодательством процедуры проведения обысков у адвоката. Например, проводиться на основании законно выданного ордера при участии самого адвоката, представителя органа адвокатского самоуправления и с обеспечением должного судебного контроля законности действий следствия.

Такую позицию Евросуд выразил в решении по делу «Адвокатская контора «Сервуло и Партнеры», РЛ и другие против Португалии», принятом 3 ноября 2015 года. Этим решением Евросуд констатировал, что не имело места нарушения статьи 8 (тайна корреспонденции) Конвенции о защите прав человека и основоположных свобод, несмотря на то, что при проверке корреспонденции адвоката, следователи получили доступ к переписке, не относящейся к расследуемому делу.

Детальнее о правовой позиции Евросуда по этому вопросу можно прочесть в статье «Обшук з гарантіями», опубликованной в газете «Судовий вісник» № 6 за июнь 2016 года.

Обшук з гарантіями

Проведення обшуку та виїмки в адвокатському об’єднанні можуть не бути порушенням конвенційних зобов’язань, якщо адвокатам надано достатньо правових гарантій від протиправного втручання.

Тема обшуків у адвокатів болюча для українського суспільства. Європейський суд з прав людини неодноразово підтверджував, що подібні дії можуть бути порушенням статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема у контексті права на таємницю листування. Проте не завжди обшук та виїмка матимуть ознаки такого порушення.

Зокрема, у справі «Адвокатська контора «Сервуло та Партнери», РЛ та інші проти Португалії» Євросуд зауважив, що порушення статті 8 Конвенції під час обшуку в офісі адвокатської контори та виїмки серверів з листуванням адвокатів не було, зважаючи на те, що були достатніми гарантії, надані заявникам для попередження зловживання владою, свавілля і втручання в професійну таємницю адвокатів. Зокрема, було забезпечено контроль слідчим суддею, доповнений втручанням голови апеляційного суду відповідно до статті 72 Статуту Ордена адвокатів.

Рішення було ухвалене 3 листопада 2015 року.

Власне, спір виник з того, що у 2006 році національні органи розслідували справи проти кількох громадян Португалії та Німеччини за підозрою в корупції, прид¬банні незаконних прав і відмиванні грошей під час придбання урядом Португалії підводних човнів німецького виробництва. Адвокатська контора була радником на боці уряду під час оформлення відповідних договорів. У зв’язку з розслідуванням кримінальної справи органи слідства отримали дозвіл, провели обшук та виїмку в адвокатському офісі заявника.

Заявники не оскаржували обшук як такий, але вважали, що було допущено порушення внаслідок дослідження їхньої комп’ютерної системи та виїмки комп’ютерних даних і електронних повідомлень, у чому вони вбачали втручання в їхнє право на повагу до листування, відповідно до статті 8 Конвенції.

Суд встановив, що втручання в гарантоване право мало місце, проте воно було таким, що передбачене законом, — хоча на той час у Португалії не діяло законодавство щодо кіберзлочинності, питання виїмки комп’ютерних даних регулювалося загальними нормами кримінального процесуального законодавства, а порядок проведення обшуків у адвокатських об’єднаннях — також Статутом Ордена адвокатів. Суд визнав, що втручання було не тільки на підставі закону, а й переслідувало законну мету. Євросуд зазначив, що оскільки йшлося про кримінальне провадження у справі про корупцію, а виїмка стосувалася колишнього адвоката і партнера контори задля попередження злочину.

Відтак, ключовим аспектом справи стало визначення того, чи було таке втручання «необхідним у демократичному суспільстві». Зокрема, чи не вийшли слідчі за межі наданих їм ордерів. Суд зауважив, що хоча слідчі не мали необмежених повноважень, дослідження комп’ютерної системи досліджувалося на підставі 35 ключових слів, які стосувалися справи, зокрема і загальних понять, тобто таких, котрі могли відкрити доступ і до матеріалів, що не стосувалися справи. Такі дії вчинялися в умовах, коли заборонена виїмка документів, захищених професійною таємницею адвокатів. Відповідні правила передбачені Статутом Ордена адвокатів. Ним, зокрема, встановлено, що обшук у адвокатів здійснюється у присутності самого адвоката, а також у присутності представника Ордена адвокатів. Такі дії вчинялися під контролем слідчого судді; було передбачено і використано процедуру оскарження дій до голови апеляційного суду.

Євросуд визнав, що всіх гарантій було дотримано, а повноваження слідчих використано для здійснення подальшого розслідування стосовно інших підозрюваних і фактів, без заподіяння шкоди адвокату, чия кореспонденція переглядалася, — провадження проти нього було закрите.

Ірина ГОНЧАР

«Судовий вісник»



Добавить комментарий